* Викладена інформація є виключно рекомендацією, і не може бути використана для подальшої клінічної оцінки виконаних дій

Основний план дій для етапу «Допомога під вогнем»
1. Відкрийте вогонь у відповідь та знайдіть укриття.
2. Накажіть або очікуйте від пораненого продовжити виконання бойового завдання, якщо це допустимо.
3. Накажіть пораненому рухатись в укриття і надати собі допомогу, якщо це можливо.
4. Намагайтесь уникнути у пораненого значних додаткових травм.
5. Витягніть пораненого з автомобіля чи будівлі, які горять, та перемістіть у відносно безпечне місце. Після цього зробіть усе можливе, щоб припинити горіння на пораненому.
6. Забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого краще відкласти до етапу «Допомога в тактичних умовах».
7. Зупиніть життєво-загрозливу зовнішню кровотечу, якщо це тактично здійснимо:
– наказати пораненому самостійно зупинити кровотечу, якщо це можливо;
– застосувати рекомендовані Комітетом TCCC джгути з метою зупинки кровотечі в місцях, які анатомічно доступні для їх використання;
– накладіть джгут поверх одягу щільно та проксимально від джерел(а) кровотечі та перемістіть пораненого в укриття.
Основний план дій для етапу
«Допомога в тактичних умовах»
1. Поранених з порушенням свідомості треба негайно роззброїти.
2. Прохідність дихальних шляхів:
а) Поранений без свідомості та без непрохідності (обструкції) верхніх дихальних шляхів:
1. підняти підборіддя або висунути нижню щелепу;
2. застосувати назофарингеальний повітровід;
3. перемістити пораненого у стабільне положення.
б) Поранений з непрохідністю чи з загрозою непрохідності верхніх дихальних шляхів:
– підняти підборіддя або висунути нижню щелепу;
– ввести назофарингеальний повітровід;
– дозволити пораненому зайняти будь-яке положення, при якому найкраще зберігається прохідність дихальних шляхів, у тому числі сидячи;
– перемістити пораненого у стабільне положення
– якщо попередні маніпуляції неуспішні, негайно покликати медика.
3. Дихання:
а) У пораненого з погіршенням дихання та травмою чи підозрою на травму тулуба слід запідозрити наявність напруженого пневмотораксу та покликати медика якомога швидше.
б) Усі відкриті рани грудної клітини і/або рани, що всмоктують повітря, слід негайно закрити оклюзійною наклейкою з клапаном. Якщо немає наклейки з клапаном, використовуйте таку, що без клапана. Уважно слідкуйте за можливим розвитком дихальної недостатності. У разі її розвитку треба запідозрити напружений пневмоторакс. Необхідно або відклеїти один край наклейки, або повністю її зняти. Якщо це не допомагає, покличте медика.
4. Кровотеча:
а) Огляньте на предмет невиявленої кровотечі та контролюйте всі місця кровотечі. Якщо цього ще не зроблено, накладіть рекомендований Комітетом TCCC джгут для зупинки зовнішньої
кровотечі з ран, які анатомічно підходять для накладання даного джгута або при будь-якій травматичній ампутації. Накладіть турнікет прямо на шкіру на 5-8 см (2-3 дюйми) вище рани.
б) При кровотечі, яку не можна зупинити накладанням джгута, використовуйте гемостатичну марлю Combat Gauze, яка рекомендована Комітетом TCCC. Celox Gauze і Chito Gauze також можна використати, якщо Combat Gauze недоступний. Після тампонади гемостатичною марлею необхідно застосовувати подальший прямий тиск на рану протягом не менше 3 хвилин.
в) Переоцініть усі джгути, що були застосовані раніше. Зробіть огляд рани і вирішіть, чи турнікет остаточно зупинив кровотечу. Усі турнікети, які були накладені поверх одягу, повинні бути переміщені лише медиками таким чином, щоби були розташовані безпосередньо на шкірі на 5-8 см (2-3 дюйми) вище рани, якщо це можливо.
г) Якщо дозволяє час і тактична ситуація, перевірте наявність дистального пульсу на пораненій кінцівці. У разі його присутності, додатково затягніть накладений турнікет, або застосуйте другий джгут, розмістивши його вище та безпосередньо поряд з першим, з метою усунення дистального пульсу.
д) Чітко позначте на всіх сторонах джгута час його накладання. Використовуйте незмивний маркер.
5. Визначте у пораненого ознаки геморагічного шоку (порушення свідомості без наявної черепно-мозкової травми і/або слабкий чи відсутній пульс на променевій артерії).
1. Якщо немає шоку:
– не слід одразу вводити інфузійні розчини;
– можна давати пораненому пити, якщо він у свідомості і може ковтати
2. Якщо поранений знаходиться в стані шоку, або передбачається розвиток шоку, покличте медика.
6. Попередження гіпотермії:
а) Зведіть до мінімуму вплив погодних умов на пораненого. Залиште, якщо можливо, захисне спорядження на/або поруч з пораненим.
б) Замініть мокрий одяг сухим, якщо це можливо. Якнайскоріше перемістіть пораненого на теплозберігаючу поверхню.
в) Вкрийте пораненого теплозберігаючою накидкою Ready-Heat Blanket з набору для запобігання та лікування гіпотермії (не розташовувати безпосередньо на шкіру) і терморефлекторною ковдрою Heat-Reflective Shell (HRS).
г) За відсутності HRS можуть бути використані рекомендовані раніше теплозберігаючі ковдри «Blizzard Survival Blanket» та «Ready Heat blanket».
д) Якщо немає вищезазначених засобів, використовуйте сухі ковдри, пончо, спальні мішки або що-небудь, що буде зберігати сухість та тепло.
7. Проникаюче поранення ока:
а) Якщо є проникаюча рана ока чи підозра на неї:
1. Проведіть швидкий польовий тест на гостроту зору.
2. Накрийте око захисним жорстким щитком для очей (НЕ використовуйте звичайну пов’язку, яка здійснює тиск на око).
3. Переконайтесь, що поранений прийняв 400 мг моксифлоксацину з індивідуальної аптечки, якщо це можливо. У випадку, коли поранений не може прийняти таблетку моксифлоксацину, покличте медика, щоби ввести антибіотики в/в чи в/м.
8. Обстежте усі наявні поранення та накладіть пов’язки на них.
9. Провести перевірку на випадок додаткових поранень.
10.Знеболення на полі бою:
У разі слабкого або помірного болю, коли поранений може вести бойові дії:
а) Військовий набір таблеток ТССС:
– парацетамол 650 мг у вигляді двошарової капсули, по 2 капсули кожні 8 годин перорально;
– мелоксікам 15 мг 1 раз на добу перорально
Якщо поранений страждає від сильного болю настільки, що це заважає йому продовжувати ведення бою, покличте на допомогу медика.
11.Іммобілізуйте переломи і повторно перевірте пульс дистальніше перелому.
12. Антибіотики: рекомендовані для всіх відкритих ран.
а) Якщо може ковтати:
 моксифлоксацин 400 мг 1 раз на день перорально
б) Якщо не може ковтати (шок, втрата свідомості):
 покликати на допомогу медика
13. Опіки:
а) Опіки обличчя, особливо ті, що відбулися у закритих просторах, можуть поєднуватись з інгаляційним або термічним ураженням дихальних шляхів. Агресивно досліджуйте стан прохідності дихальних шляхів та покличте медика якомога швидше.
б) Накрийте опіки сухою стерильною пов’язкою. При великій площі опіків (>20%) розгляньте попередження гіпотермії шляхом використання теплоізоляційної ковдри HRS або Blizzard Survival Blanket з набору для запобігання гіпотермії.
в) Покликати медика до пораненого з масивними та глибокими опіками якомога швидше.
14. Розмовляйте з пораненим, якщо можливо:
– підбадьорюйте, заспокоюйте;
– поясніть, що збираєтеся робити.
15. Серцево-легенева реанімація (СЛР):
Реанімація (ресусцитація) на полі бою у поранених із проникаючими або вибуховими травмами, у яких немає пульсу, дихання та інших ознак життя, буде безуспішною і не повинна проводитись.
16. Запис наданої допомоги:
Запишіть дані клінічного огляду, втручання та зміни у стані пораненого в його TCCC картці (DD форма 1380). Передайте цю інформацію разом з пораненим до наступного етапу допомоги.
Основний план дій для етапу «Тактична евакуація»
1. Допомога, яку ви маєте надавати пораненому протягом евакуації, не відрізняється від попередньої, що проводиться в тактичних умовах.
2. Постійно стежте за усіма пораненими з проникаючими травмами грудної та/або черевної порожнини щодо можливого розвитку напруженого пневмотораксу, особливо якщо передбачається повітряна або наземна евакуація пересіченою місцевістю.
3. Постійно перевіряйте можливість відновлення кровотечі з будь-якого поранення. Якщо таке трапилось, зупиніть кровотечу.
4. Тримайте пораненого у теплі.
5. Усі свої дії записуйте до відповідної форми.